Назустріч мрії. Переобладнання автівки для Олени Куц

 

Олена є однією з перших учасниць проєкту «Летючий дім», та з 2019 року — співробітницею «Еммаус». Уже багато років всі ми є свідками того як Олена йде до своєї мрії — бачити красу цього світу та показувати її іншим через свою роботу.

 

«Мої ноги не можуть пройти багато кілометрів. Але коли в моєму серці народжується велике бажання побачити красу, наприклад гори, океан, друзів…я забуваю про фізичний біль і йду прямо до мети. І коли я дістаюся до місця, то відчуваю, що краса переборює мій біль настільки, що мені не залишається нічого, окрім як подякувати Богові у молитві за те, що він поруч зі мною і за те, що я — найщасливіша людина у світі».

 

На жаль, любов Олени до краси та подорожей ускладнюється тим, що їй важко та боляче ходити на далекі відстані, а також відсутністю інклюзивної інфраструктури.

 

Декілька років ми консультувались із партнерами з Італії та України щодо можливостей підтримання активного способу життя та свободи для Олени та прийшли до висновку, що придбання машини не тільки полегшить життя Олені, але й допоможе зменшити її біль.

 

 

Разовий внесок
Регулярний внесок
100
200
300
500
1000

Завдяки нашим партнерам з AVSI USA та LoyolaFoundation, у 2020 році ми змогли отримати грант та придбати автівку RenaultStepway. Для того, щоб Олена могла нею керувати, нам потрібно зібрати 40 000 грн для переобладнання крісла, перенесення селектора та створення спеціальних насадок на педалі. Зробивши одноразовий внесок у розмірі 100, 200, 300, 500, 1000 або будь-яку іншу суму, ви допоможете Олені втілити її мрію та відкрити новий світ без болю, сповнений можливостями, свободою та самостійністю.

Ось що каже з цього приводу сама Олена:

«Із самого дитинства я маю багато проблем із ногами й це дуже ускладнює моє переміщення. Для мене повсякдення складається із перешкод. Таких як відсутність ліфтів у підземних переходах, відсутність поручнів, високі бордюри та незручний місцевий транспорт.

 

Уже другий рік я та мій колега Міша читаємо лекції дівчатам із Богодухівського будинку-інтернату в рамках нашого проєкту «Маленький всесвіт». Вихованки цього закладу здебільшого мають ментальну інвалідність, тому проживають в інтернаті до 35 років. Дівчата дуже рідко виїжджають за межі інтернату та живуть у повній ізоляції.

Богодухівський інтернат знаходиться у 70 км від Харкова, тому ми часто змушені звертатися до когось, щоб нас відвезли до дівчат. Це також є перешкодою, тому що кількість та тривалість наших зустрічей залежить від інших людей. 

 

Зараз я навчаюсь керувати автівкою для того, щоб отримати посвідчення. У моєму місті, у Харкові, понад 7 автошкіл відмовили мені у навчанні. Мені довелося шукати місце, де людям не буде страшно вчити мене. Таке місце я знайшла у Львові, я буду жити там декілька місяців для того, щоб опанувати необхідні знання й практичні навички та отримати водійське посвідчення».

Візьміть участь у кампанії і ваш внесок стане ще одним маленьким кроком назустріч повному життю без бар’єрів для Олени!

Необхідно зібрати
0 UAH